ѕашковський ћ.≤.
≤ноземний елемент у крим≥нальному судочинств≥*
—учасна злочинн≥сть динам≥чно розвиваЇтьс¤, пристосовуЇтьс¤ до зм≥нюваних умов сусп≥льного житт¤, ефективно застосовуЇ ≥снуюч≥ прогалини правого регулюванн¤.
ќдн≥Їю з найважлив≥ших ≥ найнебезпечн≥ших тенденц≥й злочинност≥ Ї њњ транснац≥онал≥зац≥¤ [1] ≥ ≥нтернац≥онал≥зац≥¤. јнал≥з крим≥нолог≥чних досл≥джень дозвол¤Ї зробити висновок, що по¤ва вказаних тенденц≥й викликана в основному наступними чинниками:
а) ранснац≥онал≥зац≥Їю б≥знесу та, так звана, глобал≥зац≥Їю економ≥ки [2]. ” звТ¤зку з цим посилюЇтьс¤ ≥нтерес крим≥нальних угруповань [3] до зд≥йсненн¤ контролю над найб≥льш ефективними сферами м≥жнародноњ ≥ нац≥ональноњ економ≥ки (насамперед паливно-енергетична та ф≥нансово-банк≥вська галузь).
б) ѕосиленн¤м ≥нформатизац≥њ сусп≥льства (п≥двищений вплив ≥нформац≥йних процес≥в на характер д≥¤льност≥, набуванн¤ ≥нформац≥Їю реальноњ сили ≥ спрощенн¤ процедур доступу р≥зного роду субТЇкт≥в, в тому числ≥ ≥ орган≥зованих злочинних груп до ≥нформац≥йних поток≥в) та комп'ютеризац≥њ сусп≥льства (¤к насл≥док - по¤ва великоњ к≥лькост≥ додаткових можливостей дл¤ зд≥йсненн¤ злочинних пос¤гань на вс≥ сфери в≥дносин у сусп≥льств≥) [4]. –озвиток ф≥нансових та ≥нформац≥йних технолог≥й д≥йшов до такого р≥вн¤, коли можливе неконтролюЇме переказуванн¤ грошових кошт≥в за л≥чен≥ секунди† практично в будь-¤кий рег≥он земноњ кул≥ ≥ в≥дпов≥дно можливе несанкц≥оноване перехопленн¤ ≥ переадресац≥¤ цього переказу квал≥ф≥кованими злочинц¤ми-користувачами ¬еб-мереж≥. «а даними Ѕюро технолог≥чноњ оц≥нки —Ўј, опубл≥кованим у вересн≥ 1995 року, вже тод≥ к≥льк≥сть щоденних електронних переказ≥в ≥ пов≥домлень, що проходили по м≥жнародним банк≥вським системам електронних платеж≥в, дос¤гала 700 тис¤ч [5].
в) —прощенн¤ прикордонних та в≥зових процедур ≥, ¤к результат, ≥нтенсиф≥кац≥¤ м≥грац≥йних процес≥в.
г) ѕосиленн¤ д≥њ, так званого, "≥ноземного" фактору на розвиток крим≥ногенноњ ситуац≥њ на теренах —Ќƒ, особливо в тих рег≥онах, ¤к≥ опинилис¤ на шл¤ху сл≥дуванн¤ м≥грац≥йних поток≥в [6], тобто ≥мпорт вид≥в злочинност≥, метод≥в злочинноњ д≥¤льност≥, характерних ран≥ш т≥льки дл¤ ≥ноземноњ злочинност≥.
д) Ќарешт≥, недосконал≥сть чинного крим≥нального ≥ крим≥нально-процесуального законодавства, м≥жнародних угод з питань взаЇмод≥њ у боротьб≥ з≥ злочинн≥стю, непосл≥довн≥сть практики м≥жнародного сп≥вроб≥тництва.
‘ормуванн¤ правового простору —Ќƒ, незважаючи на чисельн≥ декларац≥њ, не йде по шл¤ху зближенн¤ крим≥нального ≥ крим≥нально-процесуального законодавства. —ьогодн≥шн≥й етап законотворчоњ д≥¤льност≥ в межах крањн Ц учасниць —Ќƒ можна характеризувати ¤к дезун≥ф≥кац≥йний. ≤снуЇ значна розр≥знен≥сть д≥й правоохоронних орган≥в з питань м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ¤к в ц≥лому, так ≥ з окремих напр¤мк≥в [7]. «лочинц≥ користуютьс¤ в своњх ≥нтересах юрисдикц≥йною неможлив≥стю дл¤ правоохоронних орган≥в д≥¤ти через державн≥ кордони з т≥Їю ж легк≥стю, що ≥ злочинц≥ [8].
≤ тому не викликаЇ подив, що у сл≥дч≥й практиц≥ досить часто зустр≥чаютьс¤ крим≥нальн≥ справи, повТ¤зан≥ з м≥жнародними в≥дносинами, коли, наприклад, громад¤ни ”крањни сп≥льно з н≥мецькими УколегамиФ викрадають в ‘–Ќ автомоб≥л≥, переган¤ють њх до ћолдови, де розукомплектовують, а комплектуюч≥ частини збувають в ”крањн≥, –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥.
„и наступна ситуац≥¤. —л≥дчим в≥дд≥лом ”—Ѕ” в ’арк≥вськ≥й област≥ порушено крим≥нальну справу є 734 в≥д 04.02.2000 р. за ознаками злочин≥в, передбачених ст.ст. 80 ч.2, 148-2 ч.2 ”крањни стосовно орган≥зованоњ злочинноњ групи валютник≥в. «лочинц≥, використовуючи в≥дкрит≥ в ’арк≥вськ≥й ф≥л≥њ ј Ѕ Ђѕравекс-банкї рахунки 24 ф≥ктивних комерц≥йних структур, займалис¤ незаконною конвертац≥Їю кошт≥в, ¤к≥ переказувалис¤ на рахунки Ѕ Ђѕравекс-банкї (м. –ига). ¬становлено, що щом≥с¤чний незаконний об≥г њх складав близько 10 млн. грн., ¤к≥ в доларовому екв≥валент≥ переказувалис¤ за кордон. ѕри зд≥йсненн≥ протиправних оборудок були затриман≥ орган≥затори злочинноњ групи Ц мешканц≥ м. ’аркова [9].
«а пер≥од 1999-2000 роки т≥льки до прокуратури ќдеськоњ област≥ над≥йшло 148 клопотань про наданн¤ правовоњ допомоги при розсл≥дуванн≥ в крим≥нальних справах, 18 крим≥нальних справ дл¤ перейн¤тт¤† крим≥нального пересл≥дуванн¤ та 52 клопотанн¤ про екстрадиц≥ю. ѕри цьому органами внутр≥шн≥х справ виконано 57 клопотань про правову допомогу. «а цей же пер≥од прокуратурою над≥слано 117 клопотань про наданн¤ правовоњ допомоги та 14 клопотань щодо видач≥ громад¤н ”крањни, затриманих в ≥нших крањнах за розшуковими завданн¤ми правоохоронних орган≥в област≥.
Ќа перший погл¤д розсл≥дуванн¤ та судовий розгл¤д цих крим≥нальних справ не буде н≥чим особливим в≥др≥зн¤тис¤ в≥д розсл≥дуванн¤ ≥нших справ. јле в той же час у випадку порушенн¤ крим≥нальноњ справи в ”крањн≥ за фактом збуванн¤ крадених автомоб≥л≥в п≥д час њњ розсл≥дуванн¤ може виникнути потреба прит¤гненн¤ ¤к обвинуваченого громад¤н ћолдови, Ќ≥меччини чи Ѕ≥лорус≥, провадженн¤ сл≥дчих та процесуальних д≥й на територ≥њ Ќ≥меччини, ћолдови, Ѕ≥лорус≥, –ос≥њ або нав≥ть передач≥ крим≥нального пересл≥дуванн¤ до правоохоронних орган≥в цих держав. “обто, крим≥нально-процесуальн≥ в≥дносини набудуть м≥жнародного характеру, в крим≥нальному судочинств≥ виникнуть нав≥ть м≥ждержавн≥ та м≥жвластн≥ в≥дносини.
“аким чином, в умовах транскордонного (тобто такого, що виходить за меж≥ одн≥Їњ певноњ правовоњ системи) сп≥лкуванн¤ субТЇкт≥в крим≥нального процесу виникнуть нов≥ крим≥нально-процесуальн≥ в≥дносини, ¤к≥ суттЇво будуть в≥др≥зн¤тис¤ в≥д традиц≥йних. ¬≥др≥зн¤тис¤ вони будуть особлив≥стю своЇњ структури, тому що один з елемент≥в правов≥дносин (дек≥лька елемент≥в) Ц чи то обТЇкт, чи субТЇкт Ц будуть ≥ноземними. ” звТ¤зку з цим постане ≥ питанн¤ про процесуальне право, ¤ке маЇ застосовуватис¤ дл¤ регулюванн¤ вказаних в≥дносин.
ѕитанн¤ ≥ноземного елементу в крим≥нально-процесуальних правов≥дносинах в доктрин≥ крим≥нального процесу до цього часу залишаЇтьс¤ в≥дкритим та недосл≥дженим. ¬одночас правильне та повне визначенн¤ пон¤тт¤ У≥ноземний елементФ безумовно буде мати важливе значенн¤ не т≥льки дл¤ розвитку та правильного застосуванн¤ крим≥нально-процесуального права, але й дл¤ наук крим≥нального проф≥лю, наприклад, крим≥нал≥стики, де отримаЇ своЇ м≥сце приватна методика розсл≥дуванн¤ крим≥нальних справ з ≥ноземним елементом, особливост≥ провадженн¤ сл≥дчих д≥й з ≥ноземним елементом ≥ таке ≥нше. Ќерозвинут≥сть положень (практична в≥дсутн≥сть ¤к таких) крим≥нально-процесуального права щодо ≥ноземного елементу крим≥нально-процесуальних в≥дносин викликаЇ потребу запозиченн¤ дос¤гнень б≥льш розвинутих у цьому наук Ц м≥жнародного приватного права, м≥жнародного цив≥льного процесу [10], м≥жнародного крим≥нального права, використанню њх пон¤т≥йного апарату ≥ законодавчого регламентуванн¤.
≤ наукою, ≥ практикою м≥жнародного приватного права, ¤к правило, вид≥л¤ютьс¤ три можлив≥ У≥постас≥Ф ≥ноземного елементу:
- субТЇкт правов≥дносин Ц ≥ноземний громад¤нин, ≥ноземна юридична особа або (що не Ї характерним дл¤ приватноправових в≥дносин) ≥ноземна держава;
- обТЇкт в≥дносин, що знаходитьс¤ за кордоном;
- юридичний факт, внасл≥док ¤кого виникають, зм≥нюютьс¤ або припин¤ютьс¤ в≥дносини, маЇ м≥сце за кордоном [11].
¬ м≥жнародному крим≥нальному прав≥ у випадку вчиненн¤ злочину з м≥жнародним елементом вид≥л¤ють наступн≥ специф≥чн≥ ознаки злочину:
- вид скоЇного злочину (м≥жнародний чи м≥жнародного характеру злочин);
- небезпека злочину дл¤ внутр≥шн≥х ≥нтерес≥в б≥льше чим одн≥Їњ крањни;
- характеристика злочинц¤ чи хоча б одного з сп≥вучасник≥в злочину ¤к такого, що розТњжджаЇ† по крањнам;
- повед≥нка злочинц¤ чи його сп≥вучасник≥в [12].
«важаючи на певну недосконал≥сть вказаного перел≥ку (¤кий кр≥м крим≥нально-правових ознак м≥стить ≥ крим≥нолог≥чн≥) вважаЇмо, що ≥ноземний елемент у крим≥нально-правових в≥дносинах про¤вл¤Їтьс¤ в:
- особливост¤х обТЇкту злочину Ц сусп≥льно небезпечна д≥¤ пос¤гаЇ на сусп≥льн≥ в≥дносини не одн≥Їњ держави, а дек≥лькох (у випадку вчиненн¤ м≥жнародного злочину, то обТЇктом пос¤ганн¤ Ї м≥жнародний правопор¤док);
- особливост¤х субТЇкту злочину: ≥ноземець, чи група ≥ноземц≥в з р≥зним громад¤нством:
- особливост¤х обТЇктивноњ сторони злочину Ц м≥сцем вчиненн¤ злочину чи м≥сцем д≥њ сусп≥льно небезпечних насл≥дк≥в злочину Ї територ≥¤ дек≥лькох держав.
ќдностайност≥ немаЇ серед науковц≥в крим≥нального права ≥ щодо найменуванн¤ злочин≥в з ≥ноземним елементом. “ому в р≥зних джерелах можливо зустр≥ти так≥ пон¤тт¤: Узлочини м≥жнародного характеруФ, Укрим≥нальн≥ злочини м≥жнародного характеруФ, Ум≥жнародн≥† загальнокрим≥нальн≥ злочиниФ, Узлочини, що порушують м≥жнародний правопор¤докФ [13], Утранскордонн≥Ф, Утранснац≥ональн≥Ф, У≥нтернац≥ональн≥Ф злочини [14]. ¬ ≥ноземн≥й науков≥й л≥тератур≥ та законодавств≥ також в≥дсутн¤ Їдина виважена позиц≥¤. Ќаприклад, в –езолюц≥њ –ади ™вропейських —п≥втовариств в≥д 27 травн¤ 1999 Уѕро боротьбу з м≥жнародним злочином...Ф використан≥ нав≥ть два терм≥ни Ђinternational crimeї та Ђcross-border crimeї [15] (тобто, м≥жнародн≥ та транскордонн≥ злочини).
Ѕ≥льш≥сть в≥тчизн¤них вчених серед злочин≥в з ≥ноземним елементом, вид≥л¤Ї м≥жнародн≥ [16] злочини - злочини, в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ ¤ких громад¤ни несуть т≥льки за умови, що њх д≥њ повТ¤зан≥ з злочинною д≥¤льн≥стю держав (злочини проти миру, воЇнн≥ злочини, злочини проти люд¤ност≥† - статт¤ 6 —татуту ћ≥жнародного в≥йськового трибуналу); та м≥жнародн≥ крим≥нальн≥ злочини (чи злочини м≥жнародного характеру), ¤к≥ не мають безпосереднього звТ¤зку з≥ злочинною д≥¤льн≥стю держави, але заз≥хають одночасно на м≥жнародний ≥ нац≥ональний правопор¤док, на мирне сп≥вроб≥тництво держав в област≥ економ≥ки, культури, торг≥вл≥, прав ≥ свобод людини, ≥нтереси юридичних ос≥б ≥ становл¤ть сусп≥льну небезпеку дл¤ багатьох держав [17]. ќбТЇктом цих злочин≥в Ї сусп≥льн≥ в≥дносини м≥жнародного характеру, м≥жнародний правопор¤док. рим≥нальна каран≥сть цих сусп≥льно небезпечних д≥¤нь визначаЇтьс¤ м≥жнародно-правовими актами.
¬казан≥ злочини, обт¤жен≥ ≥ноземним елементом, можна класиф≥кувати за м≥сцем про¤ву обТЇктивноњ сторони на транскордонн≥, транснац≥ональн≥, глобальн≥. “ранскордонн≥ злочини Ц злочини, що вчинен≥ на територ≥њ держав, ¤к≥ мають сп≥льн≥ кордони, або в цих державах про¤вл¤ютьс¤ сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки злочин≥в. “ранснац≥ональн≥ злочини Ц злочини, що охоплюють дек≥лька держав. √лобальн≥ злочини направлен≥ проти невизначеного кола ос≥б (¤к ф≥зичних, так ≥ юридичних), що знаход¤тьс¤ в р≥зних крањнах, у звТ¤зку з чим маЇ м≥сце невизначен≥сть ≥ кола потерп≥лих та територ≥њ на ¤к≥й вчин¤Їтьс¤ злочин чи наступають сусп≥льно-небезпечн≥ насл≥дки (наприклад, створенн¤ ≥ розповсюдженн¤ у св≥т≥ компТютерних в≥рус≥в).
–азом з тим, ≥ традиц≥йн≥ внутр≥шньодержавн≥ злочини можуть бути обт¤жен≥ ≥ноземним елементом у випадку вчиненн¤ злочину (крад≥жки, вбивства) ≥ноземним громад¤нином.
¬важаЇмо, що ≥ноземний елемент в крим≥нально-правових в≥дносинах ≥ ≥ноземний елемент в крим≥нально-процесуальних в≥дносинах в≥др≥зн¤Їтьс¤ ≥ за своњм зм≥стом ≥ за обТЇмом, що також матиме (але т≥льки в окремих випадках) значенн¤ дл¤ квал≥ф≥кац≥њ злочину (наприклад, у випадку порушенн¤ дипломатичним представником правил дорожнього руху, ¤ке пот¤гло людськ≥ жертви, буде ставитис¤ питанн¤ про можлив≥сть прит¤гненн¤ дипломата до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥).
як в≥домо, крим≥нально-процесуальн≥ в≥дносини детерм≥нован≥ крим≥нально-правовими ≥ в крим≥нально-процесуальних в≥дносинах знаходить в≥дображенн¤ характер обТЇктивно ≥снуючих крим≥нально-правових в≥дносин [18]. “ому порушенн¤ крим≥нальноњ справи за фактом вчиненн¤ злочину з ≥ноземним елементом безумовно викличе до житт¤ крим≥нально-процесуальн≥ в≥дносини з ≥ноземним елементом, так ¤к загальним обТЇктом останн≥х Ї крим≥нально-правов≥ в≥дносини в њх обТЇктивному (тобто реально ≥снуючому) стан≥ [19].
јле ≥снуванн¤ крим≥нально-процесуальних правов≥дносин з ≥ноземним елементом не обумовлюЇтьс¤ лише вказаними специф≥чними крим≥нально-правовими в≥дносинами. «м≥ст ≥ноземного елементу в крим≥нально-процесуальних правов≥дносинах Ї набагато багатшим.
Ќе вдаючись до полем≥ки в≥дносно структури крим≥нально-процесуальних в≥дносин зазначимо, що в н≥й б≥льш≥сть автор≥в [20] вид≥л¤ють обТЇкт, субТЇкти правов≥дносин, зм≥ст правов≥дносин. ѕерел≥к субТЇкт≥в крим≥нально-процесуальних в≥дносин Ї значно ширшим чим перел≥к субТЇкт≥в крим≥нально-правових (останн≥ми Ї лише держава ≥ злочинець). —пециф≥чний субТЇкт процесуальних в≥дносин зТ¤витьс¤, наприклад, у випадку, коли обвинуваченим чи потерп≥лим буде визнано ≥ноземц¤ [21], цив≥льним позивачем ≥ноземну юридичну особу. ќсобливою специф≥кою субТЇктного складу будуть вир≥зн¤тис¤ крим≥нально-процесуальн≥ правов≥дносини м≥ж компетентними центральними органами двох держав (наприклад, при направлен≥ запиту про наданн¤ м≥жнародноњ правовоњ допомоги), ¤к≥ будуть р≥вноправними субТЇктами, неп≥двласними один одному, у звТ¤зку з чим властн≥ крим≥нально-процесуальн≥ правов≥дносини (субординац≥йн≥) трансформуютьс¤ у м≥жвластн≥, м≥ждержавн≥ (координац≥йн≥). ј у випадку провадженн¤ сл≥дчоњ д≥њ ≥ноземним правоохороним органом, субТЇктом процесуальних в≥дносин взагал≥ буде не державний орган ”крањни. ¬ажливе значенн¤ набуваЇ встановленн¤ правосубТЇктност≥ органу ≥ноземноњ держави, ¤кий буде виконувати запит про наданн¤ м≥жнародноњ правовоњ допомоги.
ћають м≥сце ≥ ситуац≥њ з≥ знаходженн¤в за кордоном безпосереднього обТЇкту крим≥нально-процесуальних в≥дносин Ц оч≥куваного результату повед≥нки учасник≥в конкретних правов≥дносин, наприклад, отриманн¤ показань св≥дка-громад¤нина ”крањни, ¤кий знаходитьс¤ на територ≥њ ‘ранц≥њ, сп≥вроб≥тниками консульства ”крањни.
™ поширеними випадки присутност≥ в крим≥нально-процесуальних в≥дносинах ¤к ≥ноземного елементу зм≥сту правов≥дносин Ц крим≥нально-процесуальноњ д≥њ Ц вчиненн¤ сл≥дчих та ≥нших процесуальних д≥й за кордоном [22].
ћожлив≥ ≥ складн≥ ≥ноземн≥ елементи в крим≥нально-процесуальних правов≥дносинах, коли обТЇкт, субТЇкт ≥ зм≥ст правов≥дносин Ї ≥ноземного характеру одночасно. Ќаприклад, сл≥дчий у справ≥ про приховуванн¤ валютноњ виручки громад¤нином ”крањни, дл¤ забезпеченн¤ можливоњ конф≥скац≥њ та отриманн¤ доказ≥в про злочин (обТЇкти правов≥дносин) направив у ‘ранц≥ю запит про арешт у ‘ранцузькому банку грошових кошт≥в обвинуваченого та проведенн¤ у ньому вињмки ф≥нансових документ≥в останнього. —л≥дчий судд¤ (субТЇкт правов≥дносин) вин≥с постанову та наклав арешт на грошов≥ кошти обвинуваченого, а також вчинив обшук та вийн¤в (зм≥ст правов≥дносин) у ‘ранцузькому банку документи, що були вказан≥ у м≥жнародному доручен≥.
ƒл¤ крим≥нальних справ, по ¤ких надаЇтьс¤ м≥жнародна правова допомога [23], вчин¤Їтьс¤ екстрадиц≥¤, в будь-¤кому випадку будуть характерними крим≥нально-процесуальн≥ в≥дносини† з ≥ноземним елементом.
—тавитьс¤ також питанн¤ про м≥сце юридичного факту з ≥ноземним елементом внасл≥док ¤кого виникають, зм≥нюютьс¤ або припин¤ютьс¤ крим≥нально-процесуальн≥ правов≥дносини [24]. “аким юридичним фактом може стати р≥шенн¤ ≥ноземного компетентного органу про передачу ”крањн≥ крим≥нального пересл≥дуванн¤. “ак, наприклад, у грудн≥ 1997 року до √енеральноњ прокуратури ”крањни над≥йшла крим≥нальна справа, порушена правоохоронними органами –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ проти √отовка Ѕ.Ѕ., ¤кий п≥д час проходженн¤ служби у «бройних —илах –ос≥њ вчинив крад≥жку грошових кошт≥в [25].
р≥м того, у випадку провадженн¤ процесуальних д≥й за кордоном, крим≥нально-процесуальн≥ в≥дносини, що виникнуть, будуть регламентуватис¤, ¤к правило, крим≥нально-процесуальним законодавством ≥ноземноњ держави за м≥сцем провадженн¤ процесуальноњ д≥њ. “ак, статт¤ 22 ™вропейськоњ конвенц≥њ про видачу правопорушник≥в встановлюЇ, що УЕ¤кщо ц¤ онвенц≥¤ не передбачаЇ ≥ншого, процедура стосовно видач≥ правопорушник≥в ≥ тимчасового арешту регулюЇтьс¤ виключно законодавством запитуваноњ —торониФ.
јле пон¤тт¤ У≥ноземного елементу в крим≥нальному судочинств≥Ф все ж не буде повн≥стю охоплювати вс≥ аспекти м≥жнародно-правових в≥дносин при провадженн≥ у крим≥нальних справах, тому доц≥льно говорити про пон¤тт¤ Ум≥жнародного елементуФ, ¤ке передбачаЇ участь м≥жнародних юрисдикц≥йних установ в крим≥нальному судочинств≥ (ћ≥жнародного рим≥нального —уду, ћ≥жнародних трибунал≥в з в≥йськових злочин≥в по –уанд≥,† колишн≥й ёгослав≥њ, ≤нтерполу, ™врополу тощо).
аким чином, про м≥жнародний (≥ноземний) елемент у крим≥нальн≥й справ≥, в крим≥нально-процесуальних в≥дносинах маЇ м≥сце, коли
- обТЇкт крим≥нально-процесуальних в≥дносин знаходитьс¤ за межами крањни, в ¤к≥й провадитьс¤ крим≥нальна справа;
- одним ≥з суб'Їкт≥в крим≥нально-процесуальних в≥дносин Ї ≥ноземець, ≥ноземна держава (≥ноземний державний орган), юридична особа Ц нерезидент, м≥жнародна орган≥зац≥¤;
- фактичний зм≥ст процесуальних правов≥дносин реал≥зуЇтьс¤ за межами крањни;
- юридичний факт, внасл≥док ¤кого виникають, зм≥нюютьс¤ чи припин¤ютьс¤ крим≥нально-процесуальн≥ в≥дносини, знаходитьс¤ за межами крањни, в ¤к≥й провадитьс¤ крим≥нальна справа;
- крим≥нально-процесуальн≥ правов≥дносини регулюютьс¤ правовими нормами ≥ноземноњ держави чи м≥жнародноњ орган≥зац≥њ.
†¬изначенн¤ ≥ноземного елементу в процесуальн≥й доктрин≥ та законодавств≥ дозволить диференц≥ювати крим≥нально-процесуальну д≥¤льн≥сть, забезпечити б≥льш повне та всеб≥чне розсл≥дуванн¤ та розгл¤д крим≥нальних справ.
ѕрим≥тки:
4. »смаилова Ћ.ё. ѕроблемы разработки систем поддержки прин¤ти¤ решени¤ правоохранительными органами в ходе расследовани¤ дел по делам об организованной преступности //“ретий парламентский международный Ђкруглый столї »ркутск. 8-10 июл¤ 1999 г. Ђ—овременна¤ уголовна¤ политика в сфере борьбы с транснациональной организованной преступностью и коррупциейї
5. ƒоклад† генерал-майора ћихайленко јлександра ѕавловича на международной конференции† Ђ–осси¤ - европейский союз по борьбе с организованной преступностью // http://www.cry.ru/articles/999/12/99991215185140.html
7. ƒив., наприклад: —еров ¬.≈. ѕроблемы практики международного сотрудничества в борьбе с преступностью //ѕроблемы расследовани¤ преступлений в услови¤х формировани¤ правового пространства —Ќ√ и развити¤ международного сотрудничества: —борник статей. —ѕб., 1994. Ц —.13.
11. Ёвеков ¬.ѕ. ћеждународное частное право. Ц ћ., 1999. Ц —. 10.
14. ƒив., наприклад: Ѕиленчук ѕ.ƒ., ≈ркенов —.≈., офанов ј.¬. “ранснациональна¤ преступность: состо¤ние и трансформаци¤ /ѕод редакцией јкад. ѕ.ƒ. Ѕиленчука. Ц ., 1999.
18. Ѕожьев ¬.ѕ. ”головно-процессуальные правоотношени¤. Ц ћ., 1975. Ц —. 12.
24. јвтор згоден з думкою тих вчених, що юридичн≥ факти знаход¤тьс¤ поза структурою правов≥дносин.
√лавна¤:: Ќовости:: ќ проблеме:: Ќаучна¤ работа:: афедра:: ѕубликации:: —сылки:: ƒл¤ студентов::E-mail
ћатериалы сайта не могут быть размещены в сети или иных публичных издани¤х без согласовани¤ с автором.
© Ќиколай ѕашковский 2002